Новини

Бібліотека університету отримала дарунок, унікальне видання Лауреати Національної премії України імені Тараса Шевченка: Гончар Василь Омеляненко / авторка-упорядниця Людмила Метка ; художник Юрко Пошивайло ; фотограф Тарас Пошивайло. – Опішне : Українське Народознавство, 2024. – 624 с.

Видання вийшло з нагоди 100-річчя від дня народження славетного українського гончаря, майстра художньої кераміки, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Василя Омеляненка (1925–2021). Це видавничий проєкт «Шедеври українського гончарства» ; академічна керамологічна серія «Гончарна спадщина України VVII–XX століть» за підтримки Українського культурного фонду.

Оборона Донецького летовища тривала 242 дні – з 26 травня 2014 року до 23 січня 2015-го. ДАП героїчно обстоювали люди, які виявилися сильнішими за бетон. Їх стали називати «кіборгами». За найпоширенішою версією, так про захисників ДАП казали вороги, які не могли інакше пояснити, чому гарнізон неможливо взяти штурмом.

20 січня 2015 року терористи підірвали бетонні перекриття нового терміналу аеропорту, а 21 січня вщухли останні бої за ДАП. За оцінками генерала, Героя України Олега Мікаца, який тоді командував 93-ю окремою механізованою бригадою, утримання Донецького аеропорту не давало ворогу діяти.

«Найбільші бої за Дебальцеве почалися після того, як упав Донецький аеропорт. І якби там не було українських військових, усе могло закінчитися для України втратою не тільки Дебальцевого, а й інших територій. ДАП сковував сили супротивника», – пояснював Мікац в інтерв’ю ВВС.

13-14 січня до бібліотеки імені М. А. Жовтобрюха Полтавського національного педагогічного університету завітали учні 9-Л Наукового ліцею № 3 Полтавської міської ради, де відбулося предметно-профільне занурення у фразеологію рідної мови «Словники – наші друзі» під керівництвом учительки-методистки, філолога Тетяни Іванівни Балагури. До цього заняття працівники бібліотеки підготували відкритий перегляд словників української мови різних років видання, серед яких були представлені й рідкісні як словники Бориса Грінченка.

Олександр Ковінька народився 13 січня 1900 р. у с. Плоске на Полтавщині в бідній селянській родині, в якій було 18 дітей. Освіту здобував у церковнопарафіяльній школі (1906-1911 рр.). У 1917 р. екстерном склав іспити в чотирикласній гімназії. В добу Визвольних змагань брав участь у повстанні проти Гетьманату (1918), завідував хатою-читальнею у с. Плоске (1919), воював у складі повстанського загону проти денікінців (1919). Потім воював у складі Червоної Армії і армії УНР. Закінчення війни зустрів у концентраційному таборі для полонених Стшалково (Познань, Польща), в якому перебував у 1920-1921 рр.

Вищу освіту здобував на літературно-лінгвістичному факультеті Полтавського інституту народної освіти, де навчався заочно у 1926-1928 рр. Від 1929 до 1934 р. працював штатним фейлетоністом газети «Більшовик Полтавщини» (нині – «Зоря Полтавщини»). У 1933 р. був прийнятий до Спілки радянських письменників України (далі – СРПУ).

1935, 8 січня - в селі Біївці Лубенського району на Полтавщині народився поет, один із найяскравіших представників шістдесятництва, Василь Симоненко.

Виростав без батька. За словами Олеся Гончара, «його дитинство чуло ридання матерів, що божеволіли від горя на фронтових похоронках, воно брело за ним скородити повоєнні поля, тяжко добувати хліб насущний. Скупе на ласку було, мінами й снарядами бавилося його дитинство, коли від запізнілих вибухів десь біля степового вогнища ставали інвалідами діти – ці найбезневинніші жертви війни».

1880, 5 січня – на Івано-Франківщні народився Василь Костів, більше відомий під псевдонімом Верховинець, хореограф, перший теоретик українського народного танцю, композитор, диригент і фольклорист. Максим Рильський назвав Василя Верховинця «чародієм українського танцю».

1906-го він потрапив до театру Миколи Садовського. «На літо до мене приїхав молодий ще тоді актор Костів, що пізніше грав під прізвищем Верховинця. – згадував Садовський, – Цей молодий, але дуже музикальний хлопець дав мені ідею перекласти оперу “Галька” і “Сільська честь”.

А тим часом ми почали разом розучувати оперу “Продана наречена”. Тижнів зо півтора я вже свою партію знав, і він почав розписувати інші партії, щоб мати готові, коли трупа з’їдеться на літній сезон. Ми вдвох рушили на сезон до Полтави, де я з половини липня найняв театр у саду, що належав громаді полтавських урядовців”.

Наближається Новий рік 2025 - свято, на яке з нетерпінням чекають багато дорослих і дітей. У новорічну ніч прийнято загадувати бажання, і ми впевнені, що всі українці в цю дату побажають одного і того ж - перемоги України і благополуччя наших воїнів.

За східним календарем покровителем та твариною-символом Нового року 2025 стане Зелена Дерев'яна Змія. Це буде період змін, нових можливостей, адже змія є символом гнучкості, мудрості, адаптації.

Бажаємо миру, любові, душевної рівноваги. Це найважливіше сьогодні, це потрібно нам усім.

З прийдешнім 2025-м!

Марія Матіос – українська письменниця, авторка збірок поезії, прозаїк, публіцист. Народилася на Буковині в 1959 році, зараз проживає в Києві. Ще в шкільні роки опублікувала свої перші вірші. Закінчивши філологічний факультет, Матіос зрозуміла, що її справжнім покликанням має стати письменство. В 1992 році опублікувала новелу «Юр'яна і Довгопол», що стало достойним дебютом.

Сьогодні в стінах Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка відбулася презентація книги «Непідробна сила» автора з Полтавщини Артема Нестеренка. Модераторкою заходу виступила кандидатка філологічних наук, доцентка Віра Мелешко. На захід завітали студенти, учні ліцею №14 "Здоров'я", науковці а також представниці Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОВА.

6 грудня, в день ухвалення 1991 року Закону України «Про Збройні сили України», українці відзначають державне свято — День Збройних Сил України — свято справжньої мужності, героїзму і відваги.

24 серпня 1991 року Верховна Рада України ухвалила постанову «Про військові формування в Україні», якою визначила: «підпорядкувати всі військові формування, дислоковані на території України, Верховній Раді України; утворити Міністерство оборони України; урядові України приступити до створення Збройних Сил України». Фактично, цією постановою було покладено початок будівництва Збройних Сил України як важливого інституту держави і невіддільного елемента її воєнної організації. Восени – взимку 1991 року було підготовлено важливі документи, що стали нормативно-правовою базою формування Збройних Сил України.


 

Вітаємо!

Будемо раді Вам допомогти.